Медіа-культура – сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, що функціонують у суспільстві, знакових систем, елементів культури комунікації, пошуку, збирання, виробництва і передачі інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому. На особистісному рівні медіа-культура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі.

Медіа-компетентність – рівень медіа-культури, що забезпечує розуміння особистістю соціокультурного, економічного і політичного контексту функціонування медіа, засвідчує її здатність бути носієм і передавачем медіа-культурних смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіа-простором, створювати нові елементи медіа-культури сучасного суспільства.

Основні принципи здійснення медіаосвіти:

особистісний підхід (медіа-освіта базується на актуальних медіапотребах споживачів інформації з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та соціально-психологічних особливостей, наявних медіауподобань і рівня сформованості медіакультури особистості та її найближчого соціального оточення);

перманентне оновлення змісту (зміст медіаосвіти постійно оновлюється відповідно до розвитку технологій, змін у системі засобів масової інформації мас-медіа, стану медіакультури суспільства та окремих його верств; використовуються актуальні інформаційні прецеденти, поточні новини, популярні в молодіжному середовищі комплексні медіафеномени; забезпечується баланс між актуальною сьогоденністю та історичними надбаннями);

орієнтація на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (медіаосвіта спирається на передові досягнення в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, використовує їх для організації роботи медіапедагогів, формування спільних інформаційних ресурсів, полегшення комунікації та координації в середовищі взаємодії суб’єктів медіаосвітніх процесів);

пошанування національних традицій (медіаосвіта базується на культурних традиціях народу, враховує національну та етнолінгвістичну специфіку медіапотреб її суб’єктів, забезпечуючи паритетність їхньої взаємодії і конструктивність діалогу);

пріоритет морально-етичних цінностей (медіаосвіта спрямована на захист суспільної моралі і людської гідності, протистоїть жорстокості і різним формам насильства, сприяє утвердженню загальнолюдських цінностей, зокрема ціннісному ставленню особи до людей, суспільства, природи, мистецтва, праці і самої себе);

громадянська спрямованість (медіаосвіта сприяє розвитку в країні громадянського суспільства, спирається на потенціал громадських об’єднань і асоціацій, сприяє підвищенню політичної культури суспільства);

естетична наснаженість (медіаосвіта широко використовує кращі досягнення різних форм сучасного мистецтва та естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва, музики, художньої літератури, кіно, фольклорних практик, розвивається з урахуванням потенціалу існуючих у суспільстві загалом і на місцевому рівні інституцій та окремих проектів мистецького профілю);

продуктивна мотивація (формування продуктивної мотивації учасників медіа-освітнього процесу забезпечує поєднання акцентів на творчому сприйманні медіа і розвиткові здатності того, хто вчиться, створювати власну медіапродукцію, використовувати її на фестивалях, конкурсах, під час спілкування в соціальних мережах тощо).

Основний метод наукового дослідження – комплексний експеримент.

Пам'ятаючи слова До. Ф. Гаусса у тому, що «математика – наука для очей, а чи не для вух», вважаю, що математика – це з тих предметів, у якому використання презентацій може активізувати всі види навчальної діяльності: вивчення нового матеріалу, підготовка і перевірка домашнє завдання, самостійна робота, перевірочні і контрольні роботи, позакласну роботу, творча праця.

На уроках математики використовуються два виду інформаційних технологій: презентації і слайд-шоу. Вони дозволяють наочно і доступний пояснити дітям матеріал.

Презентація є інформаційним забезпеченням фронтальній роботи вчителя з класом, і складається з слайдів. Основні форми цієї інформації – текст, малюнки, креслення .

Досвід застосування електронних презентацій, виконаних програмі Power Point показав, що підвищується якість уроку. Комп'ютерні презентації – це сучасні технології подання. Форми і важливе місце використання презентації на уроці залежить від змісту цього уроку, від заповітної мети, яка ставиться на уроці. Під час вивчення нового матеріалу використання презентації дозволяє ілюструвати навчальний матеріал. Під час проведення усних вправ презентація дає можливість оперативно пред'являти завдання. Навчальна презентація може бути конспект уроку. І тут вона з основних складових традиційного уроку: вказується тема, мета, план роботи з уроці, ключові поняття, домашнє завдання.

На уроках використовуються електронні докладання різного виду:

· ілюстрації і насторожуючі демонстрації аудіо- відеоряду;

· докладання, поєднують у собі ілюстративний матеріал, і постановку проблемних питань із наступною перевіркою висунутих припущень і рішень, фронтальну перевірку і самоперевірку знань у вигляді тестів, кросвордів, головоломок;

· розробки серії уроків на тему, що дозволяють уявити матеріал найповніше, вимальовуючи картину цілісного сприйняття світу, успішно інтегруючи різні ділянки знань однією предметі;

У 5-6 класах використовую "Програмно-методичний комплекс навчального призначення "Математика. 5-6 клас” для загальноосвітніх закладів” « Нова школа» який повністю охоплює чинну навчальну програму з математики для 5-6 класів, затверджену Міністерством освіти та науки України.

Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для пояснення необхідної теми: текст, формули, статичні та динамічні схеми, моделі, анімації, аудіо- та відеофрагменти, малюнки, світлини тощо.

Ми з учнями 6 – А класу уже другий рік подорожуємо на космічному драндуліті. Відбувається пояснення матеріалу у вигляді дитячого фільму, то ми подорожуємо в минулі часи, то в майбутнє, то розв’язуючи поставлені задачі рятуємо когось, чи проникаємо через потайні двері до нових пригод Так, наприклад, вивчаючи від’ємні числа, ми дізнаємося, що до ідеї виникнення від’ємних чисел прийшли ще в Китаї в ІІ столітті до н.е. в подорожуємо в Китай і діти пізнають храми, які вони вивчали на історії. Потім індуси почали розглядати від’ємні числа у вигляді майна і боргу. Подорожуємо в Індію. І лише в ХІІ ст. від’ємні числа почали використовувати в Європі. Показується і зв’язок із географією. Від’ємними і додатними числами позначають не лише значення температури, а й розташування місцевості над рівнем океану. І ми вже подорожуємо до гори Говерли і берега Каспійського моря. Фізику ми ще не вивчаємо, але вже знаємо зміну довжини пружини, якщо розтягнули – додатне число, стиснули – від’ємне. Дітям подобається. Кожна історія закінчується так, що наступна має бути продовженням, тому діти зразу на наступним урок питають: «Ми будемо дивитися?»

Особливо велике місце використовування медіа презентацій займає у старших класах, де вивчається стереометрія. Досить зручно, коли учні вивчаючи геометричні перетворення та вектори дивляться презентації: Симетрія відносно точки, симетрія відносно прямої, симетрія відносно площини, симетрія в природі, навколо нас, гомотетія, перетворення подібності, вектори навколо нас і т. д. Комбінації геометричних тіл

Формування інформаційної культури здійснюю через проектну діяльність. Так учнями, 11 – А класу була здійснена індивідуальна проектна діяльність. Вивчаючи многогранники і тла обертання учні до кожної теми готували проект. Він складався з 4 частин. Виступ (на скільки емоційно та доступно було донесено до учнів інформацію) , презентацію, оформлення виготовлення стереометричної фігури. Обов’язковим пунктом було показати де застосовується даний многогранник чи тіло обертання у житті людини чи у природі. Учні досить добре справилися із завданням. Виступи були цікавими. Н-д, проект Калашнікової Олександри «Циліндр», Резнік Вікторії «Зрізаний конус» В кабінеті створена виставка робіт учнів.

Учнями 9 – Б класу було здійснена дослідницька робота. Були підготовлені проекти «Як будувати міст між геометрією та алгеброю» Григор’євою та Степаненко; «Коло Аполлонія. Формула Лейбніца» Таратутою та Олянишеною, «Тригонометрія – наука про вимірювання трикутників» Войтко і Богатюком», «З історії розвитку функції» Панчук і Олексюк; «Функція в житті людини» Волковський та Іськов, «Нерівність Коші-Буняковського» Гикава, Косачьова, Ярмоленко . Учні не просто доводили нерівність і показували її застосування, а й збирали багато відомостей про даних вчених. Так учнів зацікавив той факт, що Віктор Якович Буняковський – наш земляк народився в м. Бар, його батько служив підполковником кінно-польського уланського полку і загинув у 1809 р. у Фінляндії.

Як класний керівник на виховних годинах підвищую інформаційну культуру учнів тим, що учні готують повідомлення, проекти, сценарії. Так дівчатка провели 6 грудня досить цікавий і змістовний захід до Дня захисника Вітчизни, були складені вірші про хлопців класу, різноманітні конкурси, вікторини.

Учнями був підготовлений проект «Герої живуть поруч». Діти повинні були взяти інтерв’ю і оформити у вигляді проекта. Досить цікавим був проект Берегової Даші, яка розповіла про свого прадідуся (фрагмент із проекту), Кобець Катерини, яка взяла інтерв’ю у сусіда, ветерана Великої Вітчизняної війни Дудкевича Володимира Тимофійовича; Федорової Вероніки, Сліпенького Владислава. Діти говорили, що вони навіть не здогадувались, скільки випробовувань випало на долю їхнім рідним.

Ну звичайно і моя інформаційна культура підвищується